Товариство

У центрі Києва ближче до вечора часто можна почути дружний собачий гавкіт. Це подають голос ті, у кого немає ні будинку, ні хазяїна. Але група ентузіастів намагається вирішити проблему безпритульних тварин.

Активісти Київського міського товариства захисту тварин з кінця минулого року проводять регулярну акцію «Знайди собі друга». Щосуботи й неділі біля ст. метро «Славутич» у приміщенні спеціалізованого супермаркету

Відвідування притулку для бездомних тварин – не для людей із слабкими нервами. Від надміру почуттів хочеться «усиновити» всіх скопом. Але це навряд чи під силу навіть мешканцеві пентхауса – у притулку, що в Гостомелі під Києвом, живе зараз приблизно 250 собак і 150 кішок. І всі вони, звичайно, хочуть їсти хоча б двічі на день, хочуть тепла, але головне – людської уваги.

Приручені, як запевняють учені, ще в кам'яному віці, чотириногі друзі

У центрі Києва ближче до вечора часто можна почути дружний собачий гавкіт. Це подають голос ті, у кого немає ні будинку, ні хазяїна. Але група ентузіастів намагається вирішити проблему безпритульних тварин.

Активісти Київського міського товариства захисту тварин з кінця минулого року проводять регулярну акцію «Знайди собі друга». Щосуботи й неділі біля ст. метро «Славутич» у приміщенні спеціалізованого супермаркету «Зоодім» вони роздають кошенят і цуценят бажаючим мати чотирилапого друга. Скажемо відразу – елітних і

У суботу й неділю в «Зоодомі» біля станції метро «Славутич» волонтери Київського міського товариства захисту тварин і Гостомельского притулку роздавали собак і кішок у добрі руки.

Десяток дівчат і бородатий чоловік тулилися з вихованцями під сходами й на підвіконні шикарного маркета для тварин. Собачки бігали по підлозі або гризли сухий корм, кошенята грали в кошиках або пили молоко.

– Ми все купуємо за свій рахунок, хоча це недешево,

Віра і надія, любов і турбота потрібна і важлива не тільки людям, що через різні причини опинилися на вулиці, але і братам нашим меншим. Думається, останні оцінять їх наявність значно більше і віддячать удвічі. На відміну від людей, що відрізняються граничністю у всьому і завжди.

Напевно, тому багато людей беруть на себе відповідальність виховати кинутого, бездомного. Але не дитину. А собаку або кішку. Якщо місцеві власті за останній час

Біля приміщення столичної мерії встановлено 6 наметів у знак протесту проти рішень Київської міської ради про виділення й забудову київської землі. Ще один намет – у захист безпритульних тваринні міста.

Земельні інтереси представляють 4 намети, встановлені від Коаліції учасників помаранчевої революції (КУПР) і 2 намети – Форуму порятунку Києва. Над наметами закріплені прапори Української народної партії, Партії "Реформи та порядок".

Представники КУПР повідомили журналістів, що учасники акції вже понад 2 місяців

СУСПІЛЬСТВО – ЛЮДИ І ЗВІРИ

Фото Павла ПОДУФАЛОВА

Від Києва до Гостомельского притулку їхати 30 хвилин. Ще від дороги чутний гавкіт собак. Тільки в жодному разі не подумайте, що така кількість безпритульних тварин живе за рахунок держави й на гроші справних платників податків. Нічого подібного! Всіх їх утримують декілька ентузіастів, яких ніяк не можна зарахувати до суспільства тих, хто з панського плеча займається добродійністю. Поки для цих людей ще не придумано влучного визначення. Для когось вони фанатики й божевільні, а для когось – святі.

Притулок за свій рахунок

У притулку для собак і кішок багато живих свідчень людської жорстокості

Притулок для безпритульних собак і кішок Міського товариства захисту тварин перебуває на окраїні Гостомеля. Дорога туди неблизька, і, поки редакційна машина котила по трасі, я відбивалася від настирливих думок.

Ті, хто бував у притулках, мене зрозуміють. З одного боку, радієш, що безпритульні тварини в безпеці, під наглядом лікаря й нагодовані. З іншого боку, немає змоги дивитися в їхні очі – стільки в них здивування

Шлях у Притулок

Ми звикли міряти дорогу, дивлячись на циферблат годинника. Не пройшло й двадцять хвилин, як електричка віднесла нас зі Святошина до Ірпеня, а там на нас чекала маршрутка до Гостомеля. Моїм гідом була жінка незвичайна: голова Київського міського Суспільства захисту тварин. Але цей «титул» залишився б порожніми словами, якби вона не зробила те, що для більшості захисників тварин залишається тільки мрією. Ми направлялися в справжній Притулок для бездомних тварин,