Бібліотека

Нещодавно в Україну завітала нова мода на пасхальних зайців, - сувеніри, розповсюджені в Європі. Мабуть, такі подарунки декому допоможуть відчути себе справжнім європейцем…

У суботу, напередодні Великодня, я також отримала свій пасхальний подарунок. Щоправда, з зайчиком не поталанило – це було цуценятко.

Воно блукало двориками нашого спального району, де я мешкаю, кидалося до ніг перехожих та жалібно скавучало. А ті

Мама родила этого щенка и его братьев в опасном месте: на территории детского садика. Страшно представить, что было бы с ними, если бы заведующая детским учреждением пронюхала об этом. В нашей стране, где не могут погасить эпидемию туберкулёза, где неделями не убирается мусор, где

Пропаганда убивства живих істот не робить честі органам ЗМІ, а особливо телебаченню, яке має у своєму арсеналі не лише слово, а й рухому кольорову картинку, – отже діє на всі органи людського сприйняття.

Нещодавно увечері на каналі „1+1” під час популярної програми з Анатолієм Борсюком мені довелось побачити картинку, яку хотілося б стерти з пам’яті. Йшлося про полювання, де у ролі головного мисливця виступав п. Сівкович.

Вразило, що підготувала цей сюжет симпатична білявка, журналістка „1+1„ яка щиро раділа з того, як Сівкович тішиться новенькою зброєю, як

Несут ли органы СМИ в Украине ответственность за формирование мировоззрения у населения? Несомненно. Но только кто предъявлял им претензии? Складывается впечатление, что многие вещи делаются намеренно, чтобы вытравить у народа остатки моральности и способности мыслить. Удобным для этого инструментом является телевещание.

Анжелика Комарова, журналист программы

У боргу перед тваринним світом

Без перебільшень можу стверджувати, що стала журналістом завдяки тваринам. Це вони змусили мене дати свого часу клятву захищати тих, хто у цьому світі найбільше того потребує. Така позиція змусила мене взятися за нелегкий хліб журналіста. І я скажу, що захист найслабших істот (і людей, і тварин) не приносить ні слави, ні статку. Та я добре пам’ятаю той день, коли я давала собі клятву.

Київські захисники тварин б’ють на сполох: останнім часом почастішали випадки знущання над тваринами. До ветеринарних клінік все частіше приносять понівечених котів та собак: частина з них потрапляє під колеса автівок, та переважна більшість з них є жертвами садистів. Однак правоохоронці на ці злочини не звертають уваги, а дарма: зі світової практики психологів-криміналістів відомо, що серійні вбивці зазвичай розпочинають своє криваве хобі на беззахисних тваринах.

Мешканки будинків № 17 - Б та 15  по проспекту Василя Порика